14 декабря 2010 16:57 | Катерина Грушенко, Оксана Фарина

Протестуючи проти Житлового кодексу, громадські активісти символічно спалили документ в імпровізованій пічці під стінами парламенту 13 грудня.

Більшого галасу, ніж Податковий кодекс, може наробити Житловий. Якщо перший стосувався мільйонів власників малого та середнього бiзнесу, то другий створить проблеми майже для кожного українця.

Наприклад, у квитанції на сплату комунальних послуг з новим житловим кодексом може з’явитись додаткова графа – послуги управлінської компаніїї, сума яких не регулюватиметься державою. З мешканців зможуть знімати кошти за користування ліфтом, бо проект кодексу не виключає, що нежитлові приміщення будинку можуть перейти у власність сторонньої особи.

Ці та інші підводні камені у проекті нового Житлового кодексу, який готується до другого читання у парламенті, віднайшли активісти громадських організацій.

«Якщо приймуть Житловий кодекс мільйони українців стануть безправними кріпаками й беззахисними боржниками у власних помешканнях, - заявляє Василь Гацько, голова “Демократичного Альянсу”, всеукраїнської молодіжної громадської організації.

13 грудня Демократичний альянс разом з іншими громадськими організаціями провели акцію проти прийняття Житлового кодексу. Учасники акції «палили» сторінки проекту кодекса в імпровізованій пічці та оприлюднили Маніфест проти житлового рабства.

Житловий кодекс - незрівнянно небезпечніший за Податковий, Трудовий та інші кодекси, які поспіхом штампує нинішня влада, - йдеться у Маніфесті. - Проект Житлового кодексу передбачає, що кожен власник квартири зобов'язаний укласти угоду з управляючою компанією, яка викачуватиме з нього гроші

«Житловий кодекс - незрівнянно небезпечніший за Податковий, Трудовий та інші кодекси, які поспіхом штампує нинішня влада, - йдеться у Маніфесті. - Проект Житлового кодексу передбачає, що кожен власник квартири зобов'язаний укласти угоду з управляючою компанією, яка викачуватиме з нього гроші».

Під Маніфестом підписалось більше 20 громадських організацій. Збір підписів триває. Активісти хочуть привернути увагу уряду, що проти Житлового кодексу виступає не «купка організацій, а громадянське суспільство», як каже Гацько.

Співавтор кодексу БЮТівець Арнольд Радовець вважає, що новий кодекс замінить старий радянський, прийнятий ще 1983 року. Новий документ допоможе вирішити ситуацію з ЖЕКами, які «повністю себе дискредитували» та «вивести жилово-комунальне господарство на більш якісний рівень» за допомогою утворення Об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Згідно з проектом нового Житлового кодексу, мешканці будинку повинні в обов’язковому порядку створити ОСББ.

Співвласники багатоквартирного будинку будуть зобов’язані також обрати один з двох варіантів, як управляти своїм будинком і його територією. Перший варіант полягає у тому, що ОСББ зможе самостійно виступити управителем будинку, тобто укладати угоди з «Київенерго», «Київводоканалом», організовувати вивезення сміття, прибирання території. Згідно з другим варіантом, ОСББ повинні найняти управлінську компанію, через яку надаватимуться усі комунальні послуги.

ОСББ, щоб управляти своїм будинком, повинно мати «інвестиційний потенціал»

Проте, перший варіант фактично нереально реалізувати, кажуть активісти, тому що ОСББ, щоб управляти своїм будинком, повинно мати «інвестиційний потенціал».

«В проекті кодексу зазначається, що будинки можуть обслуговувати лише ті компанії, які відповідають спеціальним, кваліфікаційним вимогам, які буде затверджувати Кабінет Міністрів України. До таких вимог, наприклад, встановили такі критерії, як матеріально-технічна база та інвестиційних потенціал. Скажіть, будь ласка, яке об’єднання співвласників житлових будинків має інвестиційний потенціал?» - запитує Гацько.

законодавці свідомо обмежують ринок керування житлово-комунальними послугами для того, щоб надати можливість «своїм» створити управлінські компанії, які встановять «будь-які тарифи» та зовсім не обовязково надаватимуть кваліфіковані послуги

Активісти впевнені, що законодавці свідомо обмежують ринок керування житлово-комунальними послугами для того, щоб надати можливість «своїм» створити управлінські компанії, які встановять «будь-які тарифи» та зовсім не обовязково надаватимуть кваліфіковані послуги.

Зокрема, законопроект передбачає, що для прийняти рішення про вибір управлінської компанії достатньо згоди однієї третини мешканців будинку. Тобто компанія зможе домовитись з однією третиною жителів, а решті доведеться змиритися.

Якщо жителі не створять ОСББ, то управлінську компанію їм примусово призначить орган місцевої влади.

Людям можуть нав’язати оплату послуг управлінської компанії навіть без письмового оформлення, просто опублікувавши пропозиції в газеті. Стаття 153 проекту кодексу передбачає, що договір мід управлінською компанією та кожним жителем може бути укладено як у письмовій формі, «так і у вигляді публічно запропонованого договору з пропозиціями споживачу (що не підлягає письмовому оформленню) – шляхом публікації пропозиції в місцевих засобах масової інформації».

У новозбудованих будинках на вибір управлінської компанії має право впливати забудовник.

Деякі норми цього кодексу лобіюють забудовники, - запевняє Віктор Андрусів, активіст «Демократичного альянсу». – Зараз у будівництві криза, квартири не продаються, тому забудовники шукають нових джерел доходів, щоб заробляти на комунальних послугах

«Деякі норми цього кодексу лобіюють забудовники, - запевняє Віктор Андрусів, активіст «Демократичного альянсу». – Зараз у будівництві криза, квартири не продаються, тому забудовники шукають нових джерел доходів, щоб заробляти на комунальних послугах».

Юристи, залучені до аналізу проекту кодексу громадською організацією «Центр UA», кажуть, що найбільша юридична колізія, закладена у статті 143, полягає у тому, що не окремі квартири, а увесь будинок розглядається як окремий об’єкт права власності. Через це може виникнути ситуація, що квартири в будинку належать мешканцям, а нежитлові приміщення - ліфт, сходи, підвал, горище – може відійти за борги управлінській компанії, банку чи іншій сторонній особі. У чинному законодавстві будинок у цілому не є окремим об’єктом права власності, а всі нежитлові приміщення є свіввласністю жителів.

«Сьогодні Україна стоїть перед вибором: бути безправними наймачами житла чи відповідальними власниками», - каже Вікторія Погорєлова, громадська активістка і керівник одного з ОСББ в Києві.

Горезвісний проект Житлового кодексу містить чимало спірних положень, що обмежують права кожного громадянина. Зокрема документ передбачає можливість примусового відселення мешканців з будинків, які підлягають реконструкції або йдуть під знос, без їхньої згоди. Влада міста зможе виселити мешканців у будь-який район міста, а не в межах одного, як цього вимагає нинішнє законодавство. Якщо власник відмовиться переселятися, його квартиру примусово викуплять.

За кожен прострочений день оплати комунальних послуг у новому кодексі повертається пеня, яка діяла за радянських часів, в розмірі 0,1 %. Це складає приблизно 15 гривень на місяць при квартплаті 500 гривень.

За кожен прострочений день оплати комунальних послуг у новому кодексі повертається пеня, яка діяла за радянських часів, в розмірі 0,1 %. Це складає приблизно 15 гривень на місяць при квартплаті 500 гривень. Однак на відміну від радянського житлового кодексу, загальна сума штрафу не обмежується вартістю неоплачених послуг, а може рости до безкінечності і може бути покрита вартістю квартири.

Проект нового житлового кодексу може скоротити чергу на отримання житла. Після набуття чинності кодексу, всі черговики будуть зобов’язані перереєструватися, а перелік тих, хто може на нього претендувати, скоротиться.

Крім того, на думку активістів, Житловий кодекс дозволить житлово-комунальним інспекторам безперешкодно потрапляти до квартир. Без дозволу суду до приватної власності сьогодні не дозволено потрапляти навіть міліції, а житлово-комунальним інспектори матимуть на це право.

Іншим недоліком проекту є те, що у ньому немає перехідних положень. Тобто кодекс, якщо його приймуть, набуде чинності з дня його опублікування, а у жителів не буде достатньо часу, щоб до нього адартуватись.

Це буде повний колапс житлово-комунальної сфери, - каже Вікторія Погорєлова, керівник одного з ОСББ. – Все робиться швидко для того, щоб мешканці не зорієнтувалися, а управлінські компанії пошвидше поділили Україну.

«Це буде повний колапс житлово-комунальної сфери, - каже Вікторія Погорєлова, керівник одного з ОСББ. – Все робиться швидко для того, щоб мешканці не зорієнтувалися, а управлінські компанії пошвидше поділили Україну.»

З текстом законопроекту Житлового кодексу, підготованого до другого читання можна ознайомитись на сайті Верходної Ради.( і на сайті будинку також)